За місяць : 166
статей : 1019
| Рубрики : | Персоналії |
Бодна́рський Богдан Степанович [псевд.: Б. Доброжелатель, Бод-ский, Богдан Б., Галицький Б., Избиратель, Навроцький, Неверный Фома, Не-Гоголь, Не истинно русский, Новый Б., Прихожанин, Русский, Скульський, Старый Б., Форьер, Civis; крипт.: А и Б, Б. Б, Б. С. Б., Бд., Бг., Б-ий, Б-ий Б., В. В., В. Р., И., -ий, -ск-, Ю и Б.; 23.06(05.07).1874, м. Радзивилів Кременецького пов. Волинської губ. (нині – м. Радивилів Рівненської обл.) – 24.11.1968, м. Москва, РФ] – бібліографознавець, книгознавець, організатор бібліотечної справи, педагог, громадський діяч. Професор (1921), доктор педагогічних наук (1943), заслужений діяч науки РРФСР (1945).
Походив із сім’ї дрібного службовця. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1901) та Московський археологічний інститут (1910). Брав участь у революційних подіях 1905–1907 рр. Бібліографічну діяльність, якою займався понад 60 років, розпочав у 1906 р. з публікації замітки в газеті «Мысль». Член (1909), секретар (1910), голова (1920–1929) Російського бібліографічного товариства при Московському університеті та редактор його друкованого органу – журналу «Библиографические известия» (1913–1929), організатор і перший директор Російської центральної (згодом – Всесоюзної) книжкової палати (1920–1921), директор Російського бібліографічного інституту (1921–1922).
Представляв Російське бібліографічне товариство на Міжнародному бібліографічному конгресі (1910, Брюссель), де виступив із доповіддю «Поширення бібліографічної децимальної класифікації в Росії». Був активним учасником Першого Всеросійського з’їзду із бібліотечної справи (1911) та ініціатором проведення Першого Всеросійського бібліографічного з’їзду (грудень 1924). Очолював бібліографічну комісію Толстовського товариства в Москві (1910-ті рр.).
Розглядав поточну національну бібліографію як частину єдиного всесвітнього обліку творів друку, обґрунтовував пріоритет її обліково-реєстраційних, пізнавальних і культурно-історичних функцій. Переклав з французької мови, пропагував, з 1908 р. впроваджував у бібліотеках міжнародну Універсальну десяткову класифікацію (УДК), яку вивчав у Міжнародному бібліографічному інституті в Брюсселі безпосередньо в процесі її створення, під керівництвом П. Отле.
Редагував «Бюллетень книжных новостей» (1909–1910), «Бюллетень книг и литературных новостей» (1911–1917) та інші видання бібліографічного спрямування.
Не поривав зв’язків з батьківщиною. Був членом «Холмського поступово-демократичного гуртка» в Москві, заснованого у квітні 1917 р. земляками із Західної Волині. Підтримував тісні контакти з Українським науковим інститутом книгознавства, публікував статті у «Бібліологічних вістях». Листувався з Ю. Меженком, Ф. Максименком та іншими українськими бібліографами, бібліотекознавцем і істориком С. Боровим.
Протягом багатьох років викладав бібліографію та бібліотекознавство на бібліотечних курсах у Московському міському народному університеті ім. А. Л. Шанявського та в інших закладах, у вишах Москви та Ленінграда (нині – Санкт-Петербург), зокрема в 1940–1956 рр. в Московському державному бібліотечному інституті (нині – Московський державний інститут культури). У 1943 р. Б. Боднарському присвоєно вчене звання доктора педагогічних наук (за сукупністю наукових праць).
Автор, укладач, редактор понад 200 бібліографічних, наукових, науково-методичних і науково-популярних видань і статей. Головний доробок ученого – укладений за власною оригінальною класифікацією перший у світі поточний покажчик бібліографічних матеріалів, під назвою «Библиография русской библиографии» (списки друкувалися спершу в журналі «Библиографические известия», згодом – окремими відбитками), що містить огляд бібліографічних видань за 1913–1925 рр. (т. 1–3, 1918; 1923; 1926) та за 1929 р. (т. 4, 1930), де зафіксовано значну кількість видань українською мовою та україніки. У цьому виданні Б. Боднарський уперше дав визначення терміну «бібліографія бібліографії».
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Свою унікальну бібліотеку, яку почав збирати ще в студентські роки (після 1917 р. на неї було видано охоронну грамоту), та особистий архів, що вміщує листування з багатьма видатними діячами книжкової і бібліотечної справи, Б. Боднарський у 1965 р. передав в дар Російській державній бібліотеці (нині – Російська національна бібліотека). Його книжкова колекція налічує понад 3 тисячі рідкісних видань.
Сущность десятичной библиографической классификации / Б. C. Бондарський. – Изд. 2-е. – Москва : Изд. журн. «Бюлетни литературы и жизни». – 1913. – 8 с.
Справочный указатель книг и журналов, арестованных с 17 октября 1905 г. по 1 нваря 1909 г. : издание неофициальное / [Б. С. Боднарский] ; под ред. инспектора книгопечатания и кн. торговли в г. Москве П. И. Бернова. – [Москва : типография Товарищества И. Д. Сытина, 1909]. – 160 с.
Библиография произведений Л. Н. Толстого : Опыт систематического указателя / Б. С. Боднарский. – Москва : Кн. маг. «Труд», 1910. – 26 с.
Библиография произведений Л. Н. Толстого, вышедших в России с 7 ноября 1910 г. до 1912 г. / Б. С. Боднарский // Толстовский ежегодник / Изд. О-ва Толстовского музея в СПтб. и Толст. Об-ва в Москве. – Москва : Тип. Тов. И. Д. Сытина, 1912. – С. 227–245.
Международный библиографический конгресс в Брюсселе : (К истории Междунар. библиогр. ин-та) / Б. С. Боднарский // Библиогр. изв. – 1915. – № 3-4. – С. 101–110.
Международный библиографический институт и его богатства: (По поводу захвата Брюсселя германцами) / Б. С. Боднарский. – Москва: Тип. Т-ва Рябушинских. – [4], 12 с., 1л. ил. – Отд. отт. из: Библиогр. изв. 1915. № 1-2. – С. 1–12.
Русская библиография ХVІІІ века / Б. С. Боднарский // Библиогр. изв. – 1915. – № 1/2. – С. 85–86.
Библиография как синтез книжной мысли / Б. С. Боднарский // Библиогр. изв. – 1916. – № 3/4. – С. 83–90.
Лев Толстой о царской власти / Б. С. Боднарский. – Москва : Изд. Д. Я. Маковского, 1917. – 15 с. – (Серия «Народное чтение», № 6).
Библиография русской библиографии. – Москва, 1918–1930. – Т. 1–4.
Библиогр. лит. за 1929 г.: [Т. 4]. – 1930. – С. 39–149. – Отд. отт. из: Библиогр. изв. 1929.
Краткое изложение десятичной библиографической классификации / Б. C. Бондарський. – Перепеч. с 2-го, испр. и доп. изд. – Житомир : Вид. Бібл. секції. Волин губерн. відділу позашк. освіти, 1919. – 11 с.
Классификация кооперативной литературы по международной десятичной системе / Б. C. Бондарський. – Москва : Изд. Всерос. Центр. союза потребит. о-в, 1922. – 36 с.
Библиографическая классификация : (Общий обзор и десятичная система) / Проф. Б. С. Боднарский. – Москва: Изд. Книжного магазина «Красная звезда», 1923. – 74, [2] с.
Международная десятичная библиографическая классификация. Теория – Таблицы – Указатели: [В 2 ч.]. – Москва, 1923. – [Ч. 1]: Теория. – 64 с.; – Ч. 2: Главная таблица (систематическая). – [48] с.
О децимальной системе классификации: Докл. на Первом Всерос. библиогр. съезде |/ Б. С. Боднарский. – М.осква : [Типо-цинк. «Мысль печатника» «Мосполиграф»]. – С. 55–59, 86–91. – (Рус. библиогр. о-во при Моск. ун-те; № 111). – Отд. отт. из: Труды Первого Всероссийского библиографического съезда в Москве 2-8 декабря 1924 года. Москва, 1926. С. 55–59, 86–91. Без тит. л. и обл.
Унификация каталографии : Докл. на Первом Всерос. библиогр. съезде / Б. С. Боднарский. – Москва: [Типо-цинк. «Мысль печатника» «Мосполиграф»]. – С. 93–100,109–114. — (Рус. библиогр. о-во при Моск. ун-те; № 112). – Отд. отт. из: Труды Первого Всероссийского библиографического съезда в Москве 2-8 декабря 1924 года. Москва, 1926. С. 93–100, 109–114. Без тит. л. и обл.
В. Я. Брюсов, как библиограф / Б. С. Боднарский // Сов. библиогр. – 1933. – Вып. 1/3. – С. 156–165.
«Manuel» Международного библиографического института / Б. С. Боднарский // Сов. библиогр. – 1934. – № 2. – С. 93–97.
Серед холмщаків // Нова Рада. – 1919. – № 32.
Лисовский С. С. Богдан Степанович Боднарский (с портретом) : биобиблиограф. очерк С. С. Лисовского // Биобиблиографические материалы, собранные в 1913–1914 годах Э. А. Вольтером / Изд. Рус. библиологич. о-ва. – Петроград : Тип. Имп. акад. наук, 1915. – С. 7–12. – (Библиологический сборник; Т. 1, вып. 2).
Берков П. Н. Б. С. Боднарский как ученый и общественный деятель (К 50-летию его библиографической деятельности) / Берков П. Н. // Сов. библиогр. – 1957. – № 46. – С. 48–54.
Заслуженный деятель науки Богдан Степанович Боднарский : ст. о его деятельности и список тр. / под. ред. Б. И. Масанова. – Москва : Изд-во ВКП, 1963. – 52 с.
Клевенский М. М. Б. С. Боднарский (1874–1968) / М. М. Клевенский // Сов. библиогр. – 1969. – № 1. – С. 114.
Кирпичева И. К. Б. С. Боднарский – библиограф и человек (1874–1968) / И. К. Кирпичева // Совет. библиогр. – 1985. – № 5. – С. 54–63.
Васькова Н. И. Б. С. Боднарский и Русское библиографическое общество / Н. И. Васькова // Книга : исследования и материалы. – Москва, 1989. – Сб. 59. – С. 110–120.
Гульчинский В. И.. Деятели отечественной библиографии (1917–1929) : справочник : в 4 ч. / В. И. Гульчинский, В. А. Фокеев ; Рос. гос. б-ка [и др.]. – Москва : [б. и.]. – Ч. 1 : А–М. – 1994. – 212 с. – Библиогр.: с. 20–26.
Беспалова Э. К. Славное десятилетие. Письма земских библиотекарей Б. С. Боднарскому // Библиография. – 2002. – № 4 .– С. 95–99.
Боднарський Богдан Степанович // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. – Рівне, 2005. – С. 21.
Каратыгина Т. Ф. Б. С. Боднарский – лидер мирового библиотечно-информационного общества / Т. Ф. Каратыгина // Библиография. – 2008. – № 2. – С. 79–81.
Боднарский Богдан Степанович // Отечественные библиографы и библиографоведы : указ. док. источников и лит. о жизни и деятельности, 1917–2014 / Рос. гос. б-ка, Науч.-исслед. отд. библиогр. ; [Г. Л. Левина, А. В. Теплицкая, при участии Н. И. Трофимовой]. – Москва : Пашков дом, 2015. – С. 84–89.
Боднарський Богдан Степанович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ : НБУВ, 2017. – С. 55–56.